Сайт директора НВК №3 м.Дніпродзержинськ

З історії міста Дніпродзержинська

Дніпродзержинськ (до 1936 року - м.Кам'янське) - місто обласного підпорядкування, розташоване на правому і лівому берегах Дніпра (точніше - Дніпродзержинського водосховища), у середній його течії, нижче греблі Дніпродзержинської ГЕС, за 35 км на захід від Дніпропетровська. Територія міста складає 13,8 тис. га. Населення на 1 січня 2001 року нараховує 273,7 тис. осіб.За часів існування Нової Січі Кам'янське входило до складу Кодацької паланки. Перша письмова згадка про село датована 1750 роком. У 1884 році в селі зводиться шпалопросочувальний завод, поруч з ним - залізнична станція Тритузна, яка з'єднувалася зі станцією Запоріжжя (нині - ст. Баглій). Доступність криворізької залізної руди та донецького вугілля привернула увагу іноземного капіталу. У 1887 році польські, бельгійські та французькі акціонери створюють Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство, яке будує в с.Кам'янське металургійний завод (перша доменна піч задута в 1889 році). У 1897 році Кам'янське одержало статус міста. Основний етап в історії робітничого міста пов'язаний з відбудовою Дніпровського металургійного заводу, який в 1925 році став працювати за повним металургійним циклом. У 1936 році Кам'янське було перейменоване в Дніпродзержинськ. Промисловий комплекс міста складають 48 найбільших підприємств, які належать до 10 галузей промисловості, переважно металургійної і хімічної, а також машинобудівної, виробництва будівельних матеріалів,електроенергетичної, деревообробної, харчової, легкої, поліграфічної та інших галузей народного господарства. Найбільші з них - відкриті акціонерні товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського", "ДніпроАзот","Дніпровагонмаш","Баглійкокс","Дніпродзержинський коксохімзавод", Придніпровський хімічний завод. Історія Дніпродзержинська тісно пов'язана з його найбільшим підприємством - Дніпровським металургійним комбінатом ім. Дзержинського.

Напередодні війни у місті жив, навчався і працював відомий політик Л.Брежнєв, який 17 років очолював Союз Радянських Соціалістичних Республік. Не один рік навчався і набував робітничої професії, проходив практику на металургійному заводі Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв. Значний внесок в організацію відновлення міського господарства вніс В.Щербицький. Місто дало путівку в життя заслуженому артисту РРФСР, заслуженому діячу мистецтв УРСР В.Овчинникову, заслуженому художнику РРФСР І.Першудчеву, заслуженим артистам УРСР О.Голобородько, Л.Лариковій, В.Герасименко.

У 1996 році місто вписав нову сторінку в політичну історію України. Вперше в країні за Конституцією незалежної України міським головою Дніпродзержинська було обрано В.Я. Швець. Одним з перших тут з`явився герб і прапор міста, в яких втілилося сьогодення і минуле: три схрещених козацьких піку, які символізують села Кам`янське, Романкове, Тритузне і фігура звільненого Прометея, який дарує людям вогонь - символ знань, роботи і впевненості

в майбутньому.

Герб затверджений 25.12.1998 року: щит розсічений, в першому малиновому полі міць, енергію, процвітання завдяки технічному прогресу; Прометей тримає в руці палаючий факел - символ освіти, "світоч знань”., три схрещені золоті значка, у другому золотому полі зображення пам'ятника "Прометей”, встановленого у Кам'янському в 1922 році. Три значка символізують три села: Романково, Кам'янське, Тритузне, з яких було утворено місто Кам'янське. "Прометей" символізує силу.

Хоругва Дніпродзержинська являє собою квадратне полотнище, що складається з вертикальних малиновою та жовтої смуг. Хоругва затверджена 12 грудня 1998 року рішенням №51-5/XXIII сесії Дніпродзержинської міської ради.

Дніпродзержинськ відомий в Україні і за кордоном не тільки як велике індустріальне місто, один із промислових центрів Придніпров'я, але й як місто давніх культурних традицій. Тут працюють Дніпродзержинський російський музично-драматичний театр, музичне училище, 6 музичних і художня школи, 7 палаців культури і клубів, 4 кінотеатри, 23 бібліотеки, 19 музеїв, серед них один - державний (музей історії міста з культурно-виставочним центром).

Мережа середніх загальноосвітніх закладів міста складається з 49 середніх шкіл, 2 ліцеїв, 2 гімназій, 2 навчально-виховних комбінатів (дитячий садок-початкова школа), неповної середньої загальноосвітньої школи-інтернату, школи-інтернату для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку. У місті діють Дніпродзержинський державний технічний університет, 9 технікумів і коледжів, 4 професійно-технічних заклади, музичне і медичне училища. Діти дошкільного віку відвідують 58 дошкільних закладів.

4 червня 2000 року Дніпродзержинськ відсвяткував своє 250-річчя.