Імідж освітнього закладу освіти та особистість керівника
Керівник
навчального закладу здійснює управлінську діяльність через систему стосунків з
дітьми, колективом працівників, батьками, адміністративними та контролюючими
інстанціями, різними громадськими організаціями тощо. Зрозуміло, що всі ці люди
так чи інакше аналізують і оцінюють роботу керівника. Кінець ХХ століття в
Україні відзначений вагомими політичними, економічними та соціальними змінами.
Ринкова система взаємовідносин кардинально змінила психологію суспільства,
зміст суспільних потреб та систему цінностей і вплинула на всі сфери життя
суспільства, в тому числі й освіту. Це характеризується в сьогоденні
модернізацією змісту освіти, форм і методів, розробкою та апробацією нових
освітньо-психологічних технологій, появою нових типів дошкільних закладів. Ці
зміни, у свою чергу, вимагають постійної роботи керівника закладу освіти над
іміджем своєї установи та власним «Я».
У зв'язку з
тим, що певна установка на особистість завжди переноситься на продукт її
діяльності («Закон генералізації установки» за О. Панасюком), особливої
значимості набуває проблема створення позитивного іміджу керівника дошкільного
закладу освіти як віддзеркалення іміджу самої освітньої установи, а також
вражень, думок, суджень усіх учасників навчально-виховного процесу.
Що
вкладається в поняття іміджу?
Ми
визначаємо цей термін як публічне «Я» людини, що складається з комплексу
цілісних, узгоджених між собою характеристик різного змісту: зовнішніх
(вербальних, кінетичних, середовищних, речових), та внутрішніх (темперамент,
характер, мотивація, спрямованість, інтереси, здібності, самооцінка тощо),
окремі риси яких узгоджені між собою.
Необхідно
також звернути увагу на те, що дуже важливо підтримувати позитивний імідж, але
побудований не тільки на зовнішньому вираженні, а й на особистісних якостях.
Причому, особистісний імідж упедагогічній сфері роботи виступає як база, а
зовнішній - як надбудова.
Це пов'язано з тим, що на відміну від політичної сфери діяльності, сфери
шоу-бізнесу тощо, які не мають постійної аудиторії, керівник освітньої установи
задіяний у довготривалому безпосередньому контакті з відносно стабільним
колективом, який має постійну можливість співвідносити відповідність
зовнішнього образу та внутрішніх якостей керівника, вимагає від нього як
педагога, високих моральних та психічних характеристик.
Практика
роботи київських освітніх закладів певною мірою випереджає розвиток проблеми
іміджу в теорії педагогіки і психології. Як показує досвід, кращі сучасні
керівники вже сьогодні приділяють пильну увагу цьому питанню, але
використовують наробки іміджелогії стихійно, не знають чітко її змісту, не
володіють методиками та технологіями втілення в практику роботи.
Саме тому
основною метою цієї роботи є бажання запропонувати деякі практичні рекомендації
на допомогу керівникам освітніх установ.
При
формуванні іміджу дошкільного закладу завжди необхідно мати на увазі головну
мету цього процесу, яка поєднує в собі два напрями:
- декларування
своєї системи цінностей. У будь-який відрізок часу суспільство має конкретну
систему цінностей і занять. І той образ, який ви демонструєте, показує,
наскільки ці цінності відповідають вашим;
- залучення клієнтів, якими є батьки і діти і від наявності яких залежить
існування закладу.
Це залучення можливо здійснювати тільки якщо є чітке розуміння потреб клієнтів,
батьків, які освітній заклад має задовольняти.
Батьки
роблять свій вибір на користь вашого освітнього закладу за умови, якщо імідж
установи відповідає їх потребам у галузі освіти та виховання дітей. А у зв'язку
з тим, що перше враження про заклад будується на першому враженні про
керівника, управлінцеві необхідно за рахунок зовнішнього вигляду, рівня
культури, комунікативних здібностей, професіоналізму та оточуючого середовища
послати відвідувачу таке повідомлення. яке викликало б у нього певний рівень
довіри до закладу та відчуття задоволення своїм вибором.
Класний
стиль одягу керівника, безумовно, сформує у батьків відчуття cтабільності,
надійності та респектабельності закладу, продемонструє рівень культури
персоналу організації. Крім того, він дозволить відвідувачу бачити й чути саме
керівника, а не те, що на ньому вдягнене.
Мова в
багатьох випадках демонструє інтелект людини, значить через це працює на її
імідж. А в нашому випадку і на імідж освітньої установи. Від того, наскільки
великим є активний словник керівника, наскільки він володіє нормами мовної
діяльності, уміє використовувати всі її засоби в залежності від мети
спілкування, його змісту й умов, буде зроблено висновок відносно рівня культури
і освіти закладу.
Не слід
забувати і про те, що голос також виступає невід'ємною складовою іміджу. Він
здатний розповісти про ваші відчуття, здоров'я, походження. підвищити, або
навпаки значно зменшити вплив зовнішнього вигляду на співбесідника. Тихий
нечіткий голос продемонструє відвідувачу вашу можливу невпевненість та низький
соціальний статус та викличе недовіру до закладу. яким ви керуєте. Занадто
гучний, навпаки, може навести на думку про схильність до гіпердомінування та
авторитарного стилю керівництва. Але якщо клієнту сподобається звучання голосу
керівника закладу, є велика ймовірність того, що він з більшою довірою підійде
до викладеної вами інформації і до установи взагалі.
Психологи
кажуть: «Покажіть мені свій кабінет, і я скажу, що ви за керівник». Дійсно,
оточуюче середовище кабінету, створене самим керівником, є мікромоделлю всього
закладу. Кабінет керівника може розповісти про систему цінностей установи,
рівень культури, охайність та порядок у роботі, рівень матеріальної бази та
багато іншого. І у ваших силах не створювати перешкод на шляху формування
позитивного середовищного іміджу. Для цього досить враховувати декілька простих
правил:
кабінет
повинен розповідати про заклад, а не про особисті таланти та захоплення
керівника. Можна персоніфікувати своє робоче місце, пишатися своїми
досягненнями, наприклад, у малюванні, але відвідувачі повинні бачити
професіоналізм керівника в роботі. а не в живописі;
очевидно, що сформоване керівником кабінетне середовище залежить від багатьох
факторів, які не завжди підвладні його бажанням. Не кожен керівник освітньої
установи в сучасних умовах зможе дозволити собі сучасний ремонт. Цього й не
потрібно. Досить дотримуватись правила «золотої середини». Досить підозріло для
батьків виглядає шикарний кабінет на фоні низького рівня розвитку матеріальної
бази всієї установи. Подальшу течію думки відносно керівника і самого закладу
передбачити не складно. І навпаки, гарна матеріальна база установи і бідний
кабінет керівника навіють роздуми про низьку самооцінку керівника та всі
можливі проблеми, що з цього випливають для установи.
Безперечно, важко без спеціальної підготовки створити ідеальний кабінет. Та в
силах кожного зробити своє робоче середовище приємним і практичним і для себе і для відвідувачів.
Виходячи з
вищенаведеного, перше враження має вирішальну роль при прийнятті рішення
батьками відносно відвідування освітнього закладу. Але після того, як він
сказав «Так» певній установі, вони вступають у реальні взаємовідносини з
установою. У цій ситуації дуже важливо, щоб потреби батьків задовольнялись у
рамках гарантій, що були дані керівником.
У процесі
взаємодії з іміджем організації клієнт продовжує постійно відповідати на своє
першопочаткове запитання: «Чи правильно я зробив свій вибір?» і для того, щоб
«так» не трансформувалося в «ні», дуже важливо враховувати всі складові іміджу
організації, а саме:
Імідж
персоналу (зовнішній вигляд, рівень культури, рівень професіоналізму,
лояльність до установи, комунікативні вміння, володіння техніками ділового
спілкування);
Стиль управління освітньої організацією (демократизація процесів управління,
формування команди);
Рівень корпоративної культури (система цінностей, вірувань, переконань, правил,
традицій, що існують у закладі та визначають поведінку кожного його працівника);
Створення зворотного зв'язку з батьками, який дозволяє перевірити, чи працює
імідж вашої організації так, як треба (батьківські збори, інформаційні листи
для батьків, анкетування, ранкова кава, спільні з батьками та дітьми свята).
А зараз трохи докладніше про вищенаведену структуру.
Для того,
щоб досягти необхідного зовнішнього вигляду персоналу, важлива наявність чітко
сформульованої політики компанії в галузі зовнішності, яка буде відповідати
системі цінностей закладу. Для цього необхідно розробити та довести до
персоналу певний «Кодекс поведінки», що буде регулювати такі питання, як форма
одягу, святкування днів народження та свят у колективі, ставлення до дітей та
їхніх батьків, поведінку в конфліктних ситуаціях тощо.
Позитивний
імідж організації передбачає безумовно високий рівень професійної освіти
персоналу та його інноваційну активність. Для цього керівникові необхідно
забезпечити колективну можливість професійного та особистісного розвитку за
рахунок обміну досвідом з іншими навчальними закладами, вивчення передового
педагогічного та психологічного досвіду, презентацій нової професійної
літератури, відвідування різноманітних семінарів, конференцій, тренінгів за
темами: «Психотехніка ділового спілкування», «Гумор у професійному
спілкуванні», «Тренінги особистісного зростання» тощо.
Важливим
фактором формування позитивного іміджу організації є високий рівень лояльності
персоналу (ототожнення себе з організацією, а не організації з собою). Цьому
дуже сприяють проведення корпоративних свят (професійне свято, день народження
закладу), метою яких є відчуття у персоналу гордості за свій заклад та
задоволення від роботи в такій установі, видання корпоративної газети як
ефективного засобу розвинення корпоративного духу. Крім цього, це дуже
ефективний метод боротьби із чутками, що можуть бути серйозним дестабілізуючим
фактором. Саме ця проблема, на жаль, дуже актуальна в жіночих колективах, яким
по суті і є освітня установа.
Корпоративна
газета - впливовий метод підвищення соціального статусу тих членів колективу,
які з тієї чи іншої причини знаходяться в психологічній ізоляції, наприклад, у
такого співробітника можна взяти інтерв'ю про певний його талант (вірші, гра на
гітарі тощо), котрий не був раніше відомий колегам. А для клієнтів така газета,
безумовно, буде свідченням теплих і дружніх взаємин в освітньому колективі і,
як наслідок, гарантією такої ж атмосфери в колективі дитячому.
Для
позитивного іміджу організації важливим є перехід від авторитарно-дисциплінарного
до демократичного стилю управління. Це відбувається за рахунок демократизації
процесів управління, коли спілкування керівника з колективом - це рівноправне
спілкування. Звідси випливає трансформація функції контролю роботи підлеглих у
функцію їх самоконтролю і як наслідок виховання в них відповідальності перед
командою і самим собою «Я роблю це не тому, що боюся покарання, а тому, що знаю
цілі компанії, солідарний з ними і на рівні з усім колективом несу
відповідальність за їх реалізацію».
Другим
фактором упровадження демократичного стилю керівництва є формування команди.
Дуже важливі для організації рішення приймаються не авторитарно керівником, а
командою енергійних, лояльних до закладу, творчих працівників кількістю до
восьми осіб. Команди можуть бути тимчасовими, для розробки окремого проекту
(наприклад, підготовка корпоративного свята або семінару на базі закладу). Може
існувати також і постійний склад команди, яка спільно з керівником приймає
важливі для організації рішення. Безумовно, останнє слово все одно залишається
за керівником, бо він несе адміністративну та юридичну відповідальність за
діяльність організації. Але при такому підході колектив розділяє цю
відповідальність на психологічному рівні.
Важливе
значення для створення позитивного іміджу організації має здійснення зворотного
зв'язку як процесу взаємодії з родиною, вивчення її точки зору з метою
врахування в наступній роботі і, як наслідок, подальшого розвитку організації.
Упедагогічний
сфері напрацьовано багато методів здійснення зворотного зв'язку. Ось деякі з
них.
По-перше, це
щомісячні інформаційні листи, завдяки яким батьки мають можливість
познайомитись із результатами освітнього процесу, запланованими екскурсіями
тощо.
По-друге,
анкетування, через яке вивчають точку зору батьків на роботу дитячого садка.
По-третє,
спільні свята (дитина, викладач, батьки) де є можливість спілкуватися з
родинами в неформальній обстановці і надавати їм можливість глибше
познайомитись із педагогічним колективом. Коли всі
вищенаведені фактори існують у вашому колективі, тане протистояння між освітнім
закладом та батьками, і вони перетворюються на дружну команду, команду, що має
єдину мету - дати нашим дітям можливість вирости вільними, гармонійно
розвиненими особистостями, які напишуть сценарій нового життя про майбутнє
нашої країни, про наше з вами майбутнє.
Преображение из провинциальной школы в школу современную, привлекательную - всё это произошло так быстро, на моих глазах. Без преувеличения можно сказать, что в атмосфере НВК№3 приятно работать и учиться, а высокая планка руководителя+стратегическое видение+командный труд дали действительно хороший результат. Имидж НВК№3 - от харизматичного руководителя, талантливого креативного дружного коллектива до ремонта и школьных традиций - всё впечатляет. У меня складывалось впечатление, что автор статьи и хозяйка сайта - один человек. Благодарю судьбу, за опыт работать с Вами, Людмила Владимировна, на Ваши результаты стоит ровняться!
Стаття Т.Живаєвої є актуальною для керівників навчальних закладів різних типів,тому пропоную познайомитись з запропонованим поглядом на проблему становлення іміджу керівника.
