Метод
проектів або проектна технологія навчання не є принципово новим у світовій педагогіці.
Ця технологія навчання виникла ще у 20-ті роки минулого сторіччя в США. Тоді метод
проектів називали також методом проблем і пов’язувався він з
ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюі та його учнем В.
Кілпатріком. Дж. Дьюі пропонував будувати навчання на
активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в
цьому навчанні. Ідеї методу
проектів виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів під керівництвом російського
педагога С. Т. Шацького в 1905 р.
Під його керівництвом була організована група співробітників-однодумців,
які намагалися активно використовувати проектні методи в практиці викладання. У Великій Британії,
США, Бельгії, Фінляндії, Німеччині та багатьох інших країнах метод проектів здобув
широкий відгук і втілення. Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне
використання в проектній технології можна сформулювати тезисом: «Я знаю, навіщо
мені потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».
Ураховуючи широке розповсюдження
на практиці проектної технології навчання, варто окреслити основні поняття,
ознаки даної технології.
Слово «проект»
запозичено з латинської й походить від слова «proectus», яке буквально означає
«кинутий уперед». У сучасному розумінні проект — це намір, який буде здійснено
в майбутньому. Проект — сукупність певних
дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного
роду теоретичного/прак-тичного продукту.
Часто ототожнюють два
різних види діяльності — проектування й до-слідження. Дослідження виявляє те,
що вже існує, проектна діяльність створює новий продукт. Тобто проектування передбачає
планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замислив → спроектував →
здійснив). Під час дослідження обирається явище (природне), яке викликало питання.
Описується дане явище за допомогою цифр, графіків, схем, будується модель
явища. Типологія проектів: За головним видом діяльності проекти бувають:• дослідницькі;
• творчі
(«Жива й мертва вода» — міжпредметний проект, у якому учні досліджують унікальні
властивості води з точки зору всіх природничих наук: хімії, фізики, біології,
географії; розглядають, яку народних казках описані ці властивості води, тощо);
• рольові,
пригодницькі (наприклад, «Подорож Лондоном/Токіо/Римом», де учні готують і
розігрують екскурсію головними об’єктами міста, виконуючи ролі екскурсовода,
екскурсантів, журналістів, фотокореспондентів та ін.);
• прикладні
(наприклад, «Маршрут вихідного дня»);
• телекомунікаційні.
На практиці часто бувають змішані види проектів:
дослідницько-прикладні, творчо-рольові та ін.
Ураховуючи, що телекомунікація — передача інформації
на відстані електронними засобами, починаючи з 80-х років XX ст. широкого
за-стосування набули телекомунікаційні навчальні проекти. Тобто проекти, в яких
брали участь учителі й учні з різних країн світу за допомогою сучасних інформаційних
технологій.
Особливості телекомунікаційних проектів: ці проекти міжпредметні,
достатньотривалі в часі; значна інтеграція знань; залучення засобів комп’ютерних
технологій; значущість, актуальність теми проекту для учасників із різних країн
світу. Основні
вимоги до використання методу проектів:
1.Наявність значущої в дослідницькому, творчому
плані проблеми, яка вимагає дослідницького пошуку для її розв’язування
(наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу).
2.Практична, теоретична, пізнавальна значущість
передбачуваних результатів.
3.Самостійна (індивідуальна, парна, групова)
діяльність учнів.
4.Визначення кінцевих цілей спільних/індивідуальних
проектів.
5.Визначення базових знань із різних
областей, необхідних для роботи над проектом.
6.Структурування змістовної частини проекту
(із зазначенням поетапних результатів).
7.Використання дослідницьких методів:
визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези
їх розв’язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів,
аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки (використання
в ході спільногодослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу»,
статистичних методів, творчих звітів, перегляду та ін.).
8.Результати виконаних проектів повинні бути
матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (відеофільм, щоденник мандрівника,
комп’ютерна газета, презентація, веб-сторінка тощо).
З
урахуванням вищезазначеного використання методу проектів дозволяє:
1.Формувати вміння в учителя й учнів виділяти
й обирати найбільш цікаві й практично значущі теми для проектів.
2.Учням — оволодіти значним арсеналом
методів дослідження (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та
обробка даних, висування гіпотез та методів їх вирішення тощо).
3.Учителю — надати пріоритет різним видам
самостійної діяльності учнів.
4.Учням — набути комунікативної компетентності
(вміння організо-вувати й вести
дискусії, вислухуватиінші точки зору, генеруватиідеї та ін.).
5.Учням і вчителю — більш досконало оволодіти
інформаційно-комунікаційними технологіями.
|
