Сайт директора НВК №3 м.Кам'янське

Модель екологічно комфортного освітнього середовища з використанням технології підвищення працездатності школярів реалізується шляхом оптимізації і гуманізації навчального процесу, які можливі через :
- проведення занять на природі (уроки фізичної культури, уроки-екскурсії);
- застосування різнорівневого навчання, випереджаючі завдання (для учнів різного рівня засвоєння навчального матеріалу, прояв креативності);
- глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання з урахуванням психічного стану дитини (робота психологічної служби);
- широке використання сучасних педтехнологій (інформаційно-комп’ютерні, проектні, групові, нестандартні уроки);
- розвиваюче навчання, яке націлене на актуалізацію пізнавальної діяльності учнів;
- формування життєвих компетентностей (пізнавальної, особистісної, самоосвітньої та саморозвитку, соціальної, комунікативної, інформаційної, продуктивної творчої діяльності);
- забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення можливості успіху для кожного учня (ситуація успіху) ;
- доцільна дозованість обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження учнів .

Мета всіх здоров'язберігаючих освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті

Загалом процес навчання в умовах здоров’язберігаючої педагогіки складається з трьох етапів, які відрізняються один від одного як специфічними завданнями, так і особливостями методики.

I. Етап початкового ознайомлення з основними поняттями та уявленнями.

Мета - сформувати в учнів елементарні уявлення про основні поняття здорового способу життя. 

Основні завдання:

· сформувати уявлення про елементарні правила збереження здоров’я;

· досягти виконання елементарних правил здоров’язбереження 

  (на рівні первісного вміння);

·  створити мотивацію на ведення здорового способу життя.

II. Етап поглибленого вивчення.

Мета - сформувати повноцінне розуміння основ здорового способу життя. Основні завдання:

·    уточнити уявлення про елементарні правила здоров’язбереження;

·  досягти свідомого виконання елементарних правил збереження 

   та зміцнення здоров'я;

· сформувати практичні знання, уміння і навички, необхідні 

  в повсякденному житті.

Ш. Етап закріплення знань, умінь та навичок збереження та зміцнення здоров’я та їх подальшого вдосконалення.

Мета-сформувати навички збереження здоров’я у повсякденному житті.

Основні завдання:

- досягти стабільності та автоматизму при дотриманні правил збереження здоров’я;

- досягти виконання цих правил відповідно до вимог їх практичною застосування;

- забезпечити варіативне дотримання правил здорового способу життя залежно від конкретних практичних умов.

У навчальному закладі найбільш доцільними є технології, які:

·    мають за основу комплексний характер збереження здоров’я;

·     беруть до уваги більшість факторів, що впливають на здоров’я;

·     враховують вікові та індивідуальні особливості учнів;

·   забезпечують запровадження цілей та змісту політики освітнього закладу зі зміцнення здоров'я учнів та формування здорового способу життя;

·  контролюють виконання настанов, зміст яких має здоров’язберігаючий та профілактичний характер;

· постійно покращують санітарно-гігієнічні умови навчального закладу, матеріально-технічну та навчальну базу, соціально-психологічний клімат у колективі відповідно до сучасних вимог;

· заохочують учнів до участі в плануванні оздоровчої діяльності навчального закладу та до аналізу виконаної роботи;

· формують позитивне ставлення учнів до навчального закладу, взаємоповагу та взаєморозуміння між учителями й учнями та учнів між собою;

·    обґрунтовують умови послідовності в реалізації технології;

·    здійснюють періодичну оцінку ефективності технології;

·  залучають батьків до збереження та зміцнення здоров'я дітей;

·    практикують особистісно зорієнтований стиль навчання та    стосунків з учнями;

· створюють освітнє середовище, що забезпечує комфортні та безпечні умови життєдіяльності учнів і вчителів.

Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючого навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я. Аналіз здоров’язберігаючої діяльності  закладу  дозволив виділити складові моделі цієї діяльності. Вона має поєднувати такі форми і види роботи:

·  корекцію порушень соматичного здоров'я з використанням    комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;

· різноманітні форми організації навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів;

·  контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу; нормування навчального навантаження та профілактику перевтоми учнів;

·  медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку учнів;

·  розробку та реалізацію навчальних програм із формування в учнів навичок ведення здорового способу життя та профілактики  шкідливих звичок;

· діяльність служби психологічної допомога вчителям та учням у        подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до кожного учня; формування доброзичливих взаємовідносин у колективі вчителів;

· організацію та контроль за дотриманням збалансованого  харчування всіх вихованців та  учнів закладу;

· заходи, що сприяють збереженню та зміцненню здоров'я вчителів та            учнів, створення умов для їх гармонійного розвитку.

Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує належної уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак, особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.